GNU/Linux — складна система, що включає тисячі різних пакетів, від найпоширеніших, таких, як утиліти GNU, X.org, графічні середовища GNOME і KDE, до специфічних для якогось одного з дистрибутивів. Команди розробників кожного проекту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, використовуваними інструментами і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед всіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи системи GNU/Linux на різних апаратних платформах і ступінь підтримки різних пристроїв. Тому характеристики процесу його розробки можуть, якоюсь мірою, служити індикатором для всієї системи GNU/Linux.
Linux Foundation провело дослідження, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто зрештою розробляє ядро Linux.
Статистика показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5 — 3 місяці (60 — 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною в 2005 р. моделлю розробки, направленою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, появою підтримки нових пристроїв і включенням їх в ядро; а також що зводить до мінімуму потребу творців дистрибутивів в модифікаціях ядра.
При цьому число латок (патчів), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 патча за годину, при цьому, в рядках коду щодня в ядро додається понад 3 тис. рядків, більше 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж вдвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чоловік.
При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15% змін, а 30 провідних розробників — 30%. Це, проте, не означає, що поширене в деяких кругах уявлення про Linux як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Не зважаючи, що далеко не у всіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, числа компаній, що беруть участь в його розробці, росте. Чотири найбільші компанії-розробники ядра — Red Hat, Novell, IBM і Intel — сплатили більше 32% внесених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін в ядро, внесених розробниками, що працюють на компанії, склав більше 70%.
При цьому серед компаній, що беруть участь в розробці ядра, виділяється декілька груп по основній меті участі в розробці. Це група компаній, включаюча IBM, Intel, HP, SGI, MIPS і інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні. Дистриб'ютори, такі, як Red Hat,, Novell, MontaVista мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів. Такі компанії, як Sony, Nokia, Samsung, працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.
Компанії, які найактивніше здійснюють доопрацювання ядра Linux Назва компанії | Кількість змін | % від загального числа змін |
Приватні користувачі | 11,594 | 13.9% |
Назва не визначена | 10,803 | 12.9% |
Red Hat | 9,351 | 11.2% |
Novell | 7,385 | 8.9% |
IBM | 6,952 | 8.3% |
Intel | 3,388 | 4.1% |
Linux Foundation | 2,160 | 2.6% |
Consultant | 2,055 | 2.5% |
SGI | 1,649 | 2.0% |
MIPS Technologies | 1,341 | 1.6% |
Oracle | 1,122 | 1.3% |
MontaVista | 1,010 | 1.2% |
Google | 965 | 1.1% |
Linutronix | 817 | 1.0% |
HP | 765 | 0.9% |
NetApp | 764 | 0.9% |
SWsoft | 762 | 0.9% |
Renesas Technology | 759 | 0.9% |
Freescale | 730 | 0.9% |
Astaro | 715 | 0.9% |
Academia | 656 | 0.8% |
Cisco | 442 | 0.5% |
Simtec | 437 | 0.5% |
Linux Networx | 434 | 0.5% |
QLogic | 398 | 0.5% |
Fujitsu | 389 | 0.5% |
Broadcom | 385 | 0.5% |
Analog Devices | 358 | 0.4% |
Mandriva | 329 | 0.4% |
Mellanox | 294 | 0.4% |
Snapgear | 285 | 0.3% |
Таким чином, з дослідження Linux Foundation можна зробити виcновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і вироблюваною продукцією компаній і індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності і незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL.
Джерело: Wikipedia